Більшу частину свого життя я кохав тебе найдужче. А тепер я - шматок зім'ятого паперу в кутку, куди ти навіть не глянеш. Я думав, ти будеш моїм «сьогодні» та всіма «завтра». Я уявляв, що одного дня ти знову обернешся і подивишся на мене з усією своєю любов'ю. Однак, коли наше кохання зникне, я просто оберу сонячний день з легким вітром, одягну пальто і піду назавжди...